«Жахлива» бабуся, яка не хоче звільнятися, щоб сидіти з онуками

«Жахлива» бабуся, яка не хоче звільнятися, щоб сидіти з онуками

Хочу поговорити на тему онуків. Що це для бабусі, тягар або радість, яка прийшла в будинок з маленьким. А якщо бабуся ще сама молода і тільки відчула життя? Чому їй потрібно все кинути і кинути сили на виховання нового члена суспільства?

Деякі бабусі в шоці від того, що їм доводиться в ще молодому віці сидіти з онуками. Та немає ніякої проблеми залишитися з ним на пару годин, але щоб весь час вбивати на це. Що робити і як не зіпсувати відносини з дітьми?

Моє ім’я Катерина, мені 50 років і зовсім нещодавно я стала бабусею. У мене є син, який чотири роки тому одружився. Я його дуже люблю, адже це моя надія, моя гордість. Я працюю, але через минуле гарячого стажу я вже зараз можу піти на пенсію. Але я цього не хочу, мені подобається моя робота, тим більше зараз, коли працювати доводиться на дому. Зарплата гідна, та й роботи насправді не так багато.

У невістки і сина півроку тому народилася дитина. Такий рожевощокий прекрасний хлопець. Я його дуже люблю, адже перший онук. Після виписки минуло не так багато часу, і діти запросили всіх на кашу. Я прийшла, подарувала подарунки всім, нікого не обділила, привітала сина з дружиною, сказала, що зараз вони стали справжньою родиною.

У мене все було добре, кожен день після того, як зробила всю роботу, виходила гуляти. Люблю побродити по вечірньому місту. І ось, як-то прийшов в гості син, приніс дуже красивий букет, цукерки та шампанське. Сказав, що нам потрібно поговорити.

Син розповів, що з їхнім сином, моїм внуком сидіти зараз нікому. Він працює, може затримуватися допізна. А його дружина не може довго бути у відриві від роботи. У них там постійно все змінюється, йде навчання. І якщо вона надовго піде з роботи, то потім ризикує нічого не зрозуміти. Вона хотіла посидіти в декреті довше, але з такою роботою це не факт, що вийде.

Вони ще зовсім молода сім’я, грошей, природно, не вистачає. Син з дружиною можуть найняти няню, але тільки на кілька годин. Щоб оплатити няню на цілий день у них не вистачає коштів, адже крім цього потрібно купувати одяг, прикорм для дитини, квартиру вони знімають. Ось їм і прийшла ідея в голову, що бабуся може піти з роботи і посидіти з онуком.

А у мене вони забули запитати, коли все це вирішували. Я не хочу кидати свою роботу, яка мені так дорога. Я працюю в цьому колективі вже багато років. Та й роки у мене ще зовсім молоді, мені всього 50 років. Може бути я хочу почати нове життя, чоловіка зустріти. А якщо залишитися з дитиною, то все, можна ставити на собі хрест. На малюка буде йти левова частка часу, що тоді робити. Та й виростила я вже свою дитину, мені ніхто не допомагав, чому батьки самі не можуть доглядати за своїм чадом.
Свати живуть в сусідньому місті, туди далеко, та й незручно возити дитину. Що ж це виходить, що дитині зараз півроку, а в дитячий сад його приймуть тільки в півтора. Цілий рік мені доведеться займатися тільки цими справами. А це великий термін, за цей час я точно перетворюся на бабусю.

Читайте також:  Власниця елітної школи розкрила правду про дітей Зеленського: "Постійний тиск"

І ось син підтягнув важку артилерію, прийшли до мене всією сім’єю. Я думала, що в гості, накупували різної їжі, накрила стіл. А вони мені з порога кажуть, що скоро до мене переїдуть. Я не зрозуміла. А вони пояснили, що їх квартира маленька, тому вони її будуть здавати, жити у мене, а грошима за квартиру платити няні. Тобто син з невісткою поставили мене перед нелегким вибором.

Не знаю тепер, про що і думати, який у мене вибір, або мені піти на пенсію, або вони до мене заїдуть, а мене ця новина теж не радує.

Почала пригадувати, як ми раніше жили. Знімали квартиру, тулилися там, і у деяких була не одна дитина, а більше. Нічого все було добре, ніхто не скаржився. Знаю одну бабусю з нашого під’їзду. Коли діти їй запропонували посидіти з онукою, вона не замислюючись погодилася. А до цього була дуже активною жінкою, сама створила клуб за інтересами, так вони там спектаклі ставили, на конкурси їздили. Просиділа вона з онукою півтора року, зараз і внучки немає, і справ ніяких більше. Та й діти до неї не часто приїжджають, я так не хочу.

Іноді діти думають, що бабусі їм щось винні, а коли ви вагітніли, ви не думали, хто буде сидіти з дитиною. Я, звичайно, не хочу ображати сина, відмовляючи йому, але іншого виходу я не бачу. Нехай невістка виходить на роботу на пів дня, я з нянькою допоможу. Може колись і сама перехоплю турботу по онуку, але не щодня і не щогодини.

Хочу попросити поради в цьому питанні, може хтось стикався з таким.

Джерело.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: