“Лікували 42 доби в реанімації”: сім’я з Буковини інфікувалась коронавірусом на весіллі

“Лікували 42 доби в реанімації”: сім’я з Буковини інфікувалась коронавірусом на весіллі

Коронавірус надзвичайно страшний своїми ускладненнями і особливо небезпечний для людей із супутніми захворюваннями. Так стверджують лікарі від початку епідемії. Переконалися у цьому Іван та Ольга Рошки із Реваківців, що на Кіцманщині.

Кореспондентці “МБ” пан Іван розповів, коли захворіла уся сім’я, як довелося лікуватися і скільки коштів на це витратили, а також про те, чому вони змінили сімейну лікарку.

“Легені майже згоріли”

– У середині липня всією сім’єю ми були на весіллі. Мабуть, там і підхопили вірус. Після перших симптомів 20 липня я звернувся до сімейної лікарки. Вона послухала, нічого конкретно не порадила і впродовж наступних десяти днів здоров’ям нашим не цікавилася, на дзвінки не відповідала. Ми намагалися потрапити на рентген і в Кіцмані, і в Чернівцях. Та нас ніхто без електронного направлення від сімейного лікаря обстежити не міг. Крім нас із дружиною, захворіли ще дочки і внуки. Стан погіршився: у дорослих розвинулася пневмонія. Аж після того нам зробили тестування і виявили коронавірус. До слова, я інвалід другої групи, дружина має цукровий діабет, тому страх за здоров’я ми мали великий, бо чули про сумну статистику, – розповідає Іван Рошко.

Чоловік пригадує, що в інфекційне відділення Кіцманської лікарні їх поклали аж 29 липня зі складною формою ковідної пневмонії. Дружину Ольгу наступного ж дня перевели в реанімаційне відділення, бо дихати їй було дуже важко: рівень сатурації впав нижче 80 одиниць.

– Пульмунолог, який обстежувала мою дружину, сказала, що в неї сильний фіброз: ліва легеня вже згоріла, права була вражена на 70%. Загалом дружина моя пролежала в реанімації 42 доби. На її лікування ми витратили понад 160 тисяч гривень. Тільки такий препарат, як “Біовен” вартував 9 000 гривень за одну систему. Бували дні, коли на препарати йшло по 12 тисяч. Я дуже хотів врятувати свою дружину, – розповідає пан Іван. – На моє лікування витратили близько 30 тисяч за два тижні. Молодша донька тиждень в лікарні зі мною лежала. Старша донька і її діти лікувалася в Чернівцях, також в лікарні. Грошей змушені були позичити, але головне, аби здорові були. Все віддамо.

“Рятували, як могли”

Читайте також:  Жіночий страйк, який змінив країну: як Польща протестує проти заборони абортів

За весь час перебування в реанімаційному відділенні, розповідає Іван Рошко, медики рятували дружину, як могли.

– Вона перебувала на апараті штучної вентиляції легень, бо по-іншому дихати не могла. У неї були і кровотечі, але лікарі боролися за її життя, підтримували, нас заспокоювали, – пригадує Іван Рошко. – Свій 61-й день народження моя дружина відзначила у реанімаційній. Так приємно було, коли цього дня її квітами і тортом привітали завідувач і всі працівники відділення. Звісно, їй було не до тортів, але увага надзвичайно приємно вразила. Це також допомагає одужувати.
Зараз моя дружина вже вдома. Її виписали з лікарні і привезли каретою швидкої. Сама піднятися з ліжка не може, не ходить. Приймає ще чимало ліків. Дихає погано, тому ми змушені були придбати концентратор кисню за 140 тисяч гривень. Кілька разів до нас додому приїжджав завідувач реанімаційного відділення Кіцманської районної лікарні Василь Андроник, цікавився станом своєї пацієнтки, за що ми йому сердечно дякуємо. А від сімейної лікарки, яка “занедбала” наш і без того поганий стан здоров’я, ми “відписалися”, уклали декларацію з іншою.

Родина Рошків висловлює глибоку вдячність усім медичним працівникам, які допомогли їм одужати, професійно виконуючи свої обов’язки. Особливі слова подяки вони адресують: Василю Андронику, завідувачу реанімаційного відділення Кіцманської районної лікарні, Юрію Апостолюку, очільнику станції швидкої допомоги в Кіцмані, Наталії Шелофеті, завідувачці інфекційного відділення Кіцманської районної лікарні, Василю Григорію, медбрату.

Джерело.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: